Наші друзі

Писанкове диво Старого Вовчинця

Досі вважалося, що в Україні є тільки один Музей писанки – в Коломиї на Галичині. Проте на Буковині теж є колекція цих справжніх витворів мистецтва, яка мало чим відрізняється від музейної

Пам’ятаю з дитинства, як в останній тиждень перед Великоднем мати, помолившись Богородиці, клала перед собою плетену з лози таріль із курячими яйцями та сідала розписувати їх. Брала в руки «писачок» – тоненьку металеву трубочку, закріплену на дерев’яному держальці, опускала його у розтоплений на шпаргаті віск і починала виводити узори. Завжди дивувався, як тільки вона зберігала у пам’яті стільки варіантів геометричних, рослинних, тваринних, релігійних орнаментів… Що не яйце – витвір мистецтва. Єдине, що незмінно повторювала з року в рік, – напис навхрест «Христос воскрес – Воістину воскрес!»

...Давно чув про краєзнавчий музей Старововчинецького ліцею, де його засновник і незмінний директор І.К.Топало зібрав колекцію писанок. І ось нещодавно випала нагода відвідати його та пересвідчитися у талановитості буковинських писанкарок. Пильно придивлявся до розфарбованих див і бачив несхожість орнаментів та кольорової гами. Іван Касіянович між тим розповів, що для декорування писанок місцеві майстрині в давнину використовували рослинні барвники з настоїв коріння рослин, кори дерев, відварів трав та цибулинного лушпиння, а останнім часом – анілінових фарб.

– Років 25 тому, – згадує Іван Топало, – разом із вихованцями поїхав на екскурсію до Коломиї, відвідав відділ писанкарства місцевого краєзнавчого музею. Милуючись рукотворним дивом, загорівся ідеєю зібрати таку ж колекцію для шкільного музею. Тим паче, знав – у селі живуть справжні майстрині-писанкарки – Веронія Вакарюк, Ганна Каменюк, Фрозія Червінська. По приїзді зібрав по сусідах перший десяток розписаних узорами яєць, другий… Односельчани, довідавшись про моє захоплення, почали самі пропонувати свої «скарби». І це продовжується донині… Зараз у музейній експозиції – понад три тисячі писанок. Їх кількість щороку зростає. Після Великодня Іванові Касяновичу навперебій пропонують свої знахідки школярі із Кам’янки, Багринівки, Нового Вовчиця, Черепківки, Слобідки, інших сіл, які навчаються в ліцеї, де Топало працює директором. Передають йому розписані дива з Купки, Корчівців... Вже розмальовують писанки для музею дочка покійної Вероні Вакарюк – Марія Оленюк, а ще її приятелька Світлана Вакарюк… Кожен новий витвір мистецтва директор додає до експозиції.

– За писанками можна вивчати нашу історію, – розповідає знавець. – Писали писанки обов’язково на сирих яйцях, щоб зберегти животворчу силу. Ними обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність. Українській писанці не властива реалістична чи натуралістична передача навколишнього світу, розпис її умовний. І.Топало говорити на цю тему може годинами, але, наш погляд, притягують найбільш майстерно виписані. Обізнаний гід пояснює, найбільш давнім мотивом в орнаментах вважається сонячний знак – крапка, кружок, хрест, павучок, зірки, (три-, чотири-, шести- та восьмипроменеві). А ромб в орнаменті вважається символом родючості. Триверт, тризуб… Ці знаки в давні часи мали містичне та міфологічне значення, вважалися символами руху Сонця, плодючості, вічного продовження життя. В деяких варіантах тризуб відомий і як «древо життя» – батько, мати, дитина. Цей символ був надзвичайно популярний у мистецтві Київської Русі. Чи не тому князі Рюриковичі взяли його своїм гербом?.. Вершиною експозиції є спеціальний дерев’яний хрест, заповнений трьома сотнями писанок. За словами І.К.Топала, подібний витвір він випадково побачив у румунському консульстві в Чернівцях. Всередині цей символ християнства містив один ряд писанок, у Старому Вовчинці виготовили втричі ширший. Отже, він помістив три ряди найкращих експонатів. В Україні, крім Старововчинецького, як уже згадували, є Музей писанки в Коломиї, а також Державний музей українського народного декоративного мистецтва, де зібрано майже 4 тисячі цих дивних витворів. Там прекрасні умови для зберігання. Коломиї пощастило теж, бо там побував Віктор Ющенко, який розпорядився звести окрему споруду для музею. А ось у Старому Вовчинці колекція писанок зберігається завдяки ентузіазму самовідданої людини, яка ніякого заохочення за це не має. Українська писанка – явище культури, в ній сутність національного духу. Тому хочеться низько схилити голову перед людьми, які його бережуть і всіляко підносять. Перед Іваном Касяновичем Топалом зокрема…

Анатолій ІСАК.
На фото: колекція Старововчинецького музею.
Фото Дмитра ЧОРНОКОЗИ.
Глибоцький район.
http://gazeta-bukovyna.cv.ua/main/17.04.2009/index.htm






Где купить женскую одежду? Только здесь . Дешевые искусственные елки купить со склада можно по низкой цене на palki.com.ua. фильмы онлайн новинки